ЗАДИРА́КА, КИ,
Задира́ка, ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Котл. Ен. Ум. Задира́чка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 34.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАДИРА́КУВАТИЙ, А, Е. →← ЗАДИРА́К, КА,